- наволікати
- —————————————————————————————наволіка́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
наволікати — а/ю, а/єш, недок., наволокти/, лочу/, ло/чеш; мин. ч. наволі/к, наволокла/, ло/; док., перех., розм. 1) Волочачи, приносити велику кількість чого небудь. 2) Натягуючи, покривати кого , що небудь. 3) перен. Накликати, зводити щось неприємне на… … Український тлумачний словник
наволікання — я, с. 1) Дія за знач. наволікати. 2) зах. Вид вишивки на кожухах гарусом … Український тлумачний словник
наволокти — див. наволікати … Український тлумачний словник
накликати — (що на кого що своїми діями / словами спричинити що н. неприємне, небажане), спровадити, спроваджувати, звести, зводити, наволокти, наволікати; навіщувати, напророкувати, напророчити (кому що наперед сказавши, подумавши про щось небажане, нібито… … Словник синонімів української мови